Важлива не лише марка фарби
Кожна серйозна організація, до переліку робіт якої включена “малярка”, як правило, віддає перевагу фарбі того чи іншого відомого виробника. Його не приховують – вказують на всіх рекламних плакатах, у прайс-листах і т.д. Слід зазначити, що під використанням певної емалі мається на увазі застосування й інших матеріалів цієї ж марки.
Різниця в ціні “фірмових” імпортних компонентів (затверджувачі, лаки, розчинники) і пересічних вітчизняних, як правило, досить істотна, тому спокуса “покласти” хорошу фарбу на погану шпаклівку теж вельми велика.
Як і у випадку з традиційним обслуговуванням автомобіля, уникнути подібних казусів можна, лише звернувшись у “брендові” кузовні центри, які є, по суті, місцевими представництвами відомих виробників емалей, де бездоганно дотримуються технології.
Ще один плюс таких організацій – висока ступінь поінформованості щодо всіх подій у світі автомобільних фарб. Іншими словами, якщо вам недавно пригнали з-за кордону модну іномарку останньої моделі, і через деякий час ви примудрилися “наздогнати” на ній бампер машини, що їхала попереду, то, цілком можливо, що доведеться звертатися саме до таких фахівців.
У інших може просто не бути можливості відтворити той новий колір автоемалі, в який пофарбовано ваше авто. Звичайно, послуги професіоналів вищого класу обходяться недешево. Та й вартість одного літра фарби останнього покоління може доходити до $ 600.
Раз вже зайшла мова про колір лакофарбового покриття, не можна не згадати і про “спеців” дещо іншого профілю, що працюють в парі з малярами, – колористах. Незважаючи на широкий спектр кольорів і відтінків готових фарб, підібрати щось для конкретної “вживаної” машини часом не представляється можливим. Це пов’язано з природною зміною кольору початкового покриття внаслідок впливу зовнішніх факторів.
Заощаджуємо час та гроші
Як ми вже відзначали, хороше обладнання дозволяє економити час маляра і відповідно гроші замовника. Для цієї ж мети розробляють все нові і нові технології. Наприклад, у недалекому минулому практикували фарбування всієї деталі кузову або ж ділянками до перелому поверхні. Однак останнім часом популярні “зализані” кузова, в яких цього перелому може і не бути зовсім, змусили шукати нові рішення.
Так з’явилися технології точкового фарбування автомобіля (методом переходу). Вони дають можливість скоротити витрати матеріалів і трудомісткість робіт – адже тепер достатньо пофарбувати ділянку, що ненабагато перевищує площу дефекту. Проблеми підбору кольору в цьому випадку також успішно вирішують кольоровкою. Це лише один з тих випадків, коли, використовуючи останні досягнення прогресу, можна ще й заощадити.