Вчимося водити автомобіль. Частина 3: від теорії до водіння
Оптимальним варіантом початкового навчання водінню є тренування на симуляторах. Такий метод досить часто використовують автошколи як вступну частину до практичного водіння – це допомагає учневі підготуватися до зустрічі зі справжнім авто – всі органи управління відповідають справжнім, тільки програма водіння – комп’ютерна.
Але не варто захоплюватися навчанням на тренажері – практичні заняття повинні йти в ногу з теоретичними. Відразу при прийомі на навчання виберіть зручний графік водіння, автомобіль і дні занять, інакше більш розторопні товариші не залишать вам жодних шансів.
Початкове навчання водінню на практиці проводиться на майданчиках, де немає ні руху автомобілів, ані пішоходів – це необхідно для безпеки тих й інших. Якщо автошкола такого майданчика не має, вибирається вулиця з не надто жвавим рухом для таких занять. Це має свій сенс – учень звикає до дорожньої метушні, не боїться іншого транспорту і пішоходів.
На спеціалізованому майданчику проводять навчання переважно з тими, хто психологічно не готовий до міської вулиці – на майданчику учень відпрацьовує координацію, вчиться відчувати автомобіль, його габарити і особливості.
Після цього всі рано чи пізно потрапляють на міські вулиці, де проходить закріплення отриманих первинних знань і навичок. Повторення одних і тих же дій багато разів призводить до автоматичного виконання у повсякденному управлінні автомобілем без проблем.
Не варто соромитися, коли потрібно розповісти інструктору про хвилювання, що у вас виникло чи проблеми під час водіння. Якщо щось турбує, скажіть інструкторові – він ваш друг і обов’язково допоможе. Від довірчих відносин з цією людиною залежить дуже багато – ваше взаєморозуміння і взаємодопомога. Але не варто доходити до панібратства, хамства або неповаги один до одного. Зазвичай, в автошколах з розумінням ставляться до психологічної сумісності інструктора і учня, і готові змінити за вашим бажанням інструктора.
Курс практичного водіння складається з 40-годинної програми – 20 занять по 2 год. Цього, безумовно, мало для виховання аса, але достатньо для придбання базових навичок. Якщо у вас є невпевненість у своїх здібностях і навичках, можна домовитися про додаткові заняттях з інструктором, родичами або друзями. Якщо інструктор повністю влаштовує, і у вас склалися хороші відносини, не видаляйте його телефон – його допомога вам ще може знадобитися.